(лат. — смола) Чорна смола, утворена у кам'яновугільних і сланцевих породах, яка відзначалась надзвичайною водостійкістю і широко вживалась для захисту нижніх частин споруд та скріплення цеглин ще у сиву давнину (Дворіччя). Також використовувалася у скульптурі для інкрустації брів і очей, а у Стародавньому Єгипті при бальзамуванні.... смотреть
-у, ч. Затверділа смола чорного кольору, основний компонент асфальту та гідроізоляції будівель.
[bitum]ч.bitum будівн.
БІ́ТУМ див. бі́туми.
бі́тум[б’ітум]-му, м. (на) -м'і
-у, ч. Затверділа смола чорного кольору, основний компонент асфальту та гідроізоляції будівель.
бі́тум іменник чоловічого роду
lat. bitumбитум
{бі́тум} -му, м. (на) -мі.
техн. битум
бітум, -у
bitumen
Битум
імен. чол. родуречовина, мін., техн., хім.битум