З

прийм.

1) (з кимсь, з чимсь) with; and; over

він прибув із дружиною — he arrived with his wife

вона зі своїм молодшим братом поїде до моря — she and her younger brother will go to the sea

з великим задоволенням — with great pleasure

з ним сталася зміна — a change has come over him

ми з вами — you and I

я люблю каву з вершками — I like coffee with cream

2) (звідкись) from; (зсередини) out of

вийняти із сумки — to take out of a bag

він вийшов з кімнати — he went out of a room

він приїхав з Києва — he comes from Kyiv

дізнатися з газет — to learn from the papers

з вірогідних джерел — from reliable sources, on good authority

3) (з певного часу) from; (про минуле) since; (про майбутнє) beginning with; (про тривалість) in; (про дні) on; (про години) at

з березня по грудень — from March to December

з дитинства — from a child

з тих самих пір — ever since

з шостої до восьмої (години) — from six to eight

їх заняття в школі почнуться з вересня — their school studies will start beginning with September

ми починаємо працювати там з травня (з середи, з восьмої години) — we begin to work there in May (on Wednesday, at eight o'clock)

це будівництво триває з 2002 року — this construction has been going on since 2002

я не бачив його з минулого року — I have not seen him since last year; фразеологічні звороти

з наступного тижня — next week

з першого погляду — at first sight

з хвилини на хвилину — every minute

4) (з чогось виготовлений) out of, of

він зроблений з кількох кусків дерева — it is made out of some pieces of wood

з чого зроблений цей стілець? — what is this chair made of?

5) (з певної причини) for, out of, of, from, in, with, through

з горя — with (for) grief

з досади — with vexation

з ненависті — through hatred

з необхідності — out of necessity

з переляку — out of fear

з подяки — in gratitude (for)

з радості — with (for) joy

з упертості — out of obstinacy

померти з голоду — to die of (from) hunger

6) (на підставі) by, with; (згідно з) according to

з вашого дозволу — by your leave, with your permission

7) (при позначенні сфери діяльності, галузі науки тощо) on, in, at

іспит з хімії — examination on chemistry

семінар з питань екології — seminar on ecology

фахівець з ядерної фізики — specialist in (on) nuclear physics

чемпіон з шахів — champion at chess, chess champion

8) (приблизно) about; (про час) (for) about

з добру годину — for quite an hour

з кілометр — about a kilometre

з тиждень — for about a week

9) (різні випадки вживання)

глузувати з когось — to laugh at someone

з багатьох причин — for many reasons

з гори — downhill

з допомогою — by means of

звалитися з кручі — to fall over a precipice

перебудовувати з самого низу — to reconstruct from the bottom up

з мого (його) боку — on my (his) part

з одного (другого) боку — on the one (other) hand

я зі свого боку підтримую пропозицію — for my part I support the motion

у мене нема грошей із собою — I have no money on me

Смотреть больше слов в «Українсько-англійському словнику»

З'ЄДНАНИЙ →← ЖУЧОК

Синонимы слова "З":

БУКВА

Смотреть что такое З в других словарях:

З

восьмая буква русской азбуки. Ведет свое начало от старослав. буквы (земля), источником которой является греческая Z (финикийское Z). Этим знаком в ста... смотреть

З

девятая буква русского алфавита. По начертанию восходит к старославянской кирилловской букве

З

з буква Девятая буква русского алфавита.

З

з предл, кол-во синонимов: 1 • буква (103) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: буква

З

З, девятая буква русского алфавита. По начертанию восходит к старослав. кирилловской букве 5 ("земля"), заимствованной из греч. маюскульного письма 9... смотреть

З

I невідм., с.Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе"). II із, зі, рідко зо, прийм., з род., знах. ... смотреть

З

I невідм. , с. Десята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "з" (вимовляється "зе").II із, зі, рідко зо, прийм. , з род. , зн... смотреть

З

I【前】1) 从…上; 从…中, 自…里, 由…内Упасти з дерева 从树上掉下来Дізнаватися з газет 从报上获悉Вийняти з кишені 从衣袋中掏出Приіхати з Москви 从莫斯科来Вийти з лісу 从树林里走出来, 走出森林Вирвати... смотреть

предл.; = із, = зі, = зо 1) с род. п. а) с, (перед некоторыми соч. согласных) со з рана до ночі — с утра до ночи з хвилини на хвилину — с минуты на минуту б) (при обознач. предмета, изнутри которого, откуда направляется какое-н. действие, происходит удаление или отделение) из вийти з лісу — выйти из лесу вирвати з рук — вырвать из рук в) (при указании на происхождение какого-н. лица; при выделении части из целого) из виберіть кого-небудь з вас — выберите кого-нибудь из вас він з робітників — он из рабочих г) (при обознач. места происхождения, места, откуда кто-н. прибыл и т.п.) из; (при названиях стран света, рек, морей, горных местностей и т.п.) с родом з Києва, з гір, з півдня — родом из Киева, с гор, с юга д) (при обознач. исходного состояния, материала составных частей) из з пари утворюється вода — из пара образуется вода намисто з кришталю — бусы из хрусталя е) (при обознач. источника какого-н. явления, факта) от хто мав користь із цього? — кто имел [получил] выгоду от этого? ж) (при обознач. причины действия или состояния) от, с, со з горя — с [от] горя з нетерплячки — от нетерпения кричати з болю — кричать от боли з) (при обознач. основания, изредка причины какого-н. действия, явления) по (чему); (иногда) с, из (чего) з дозволу — с разрешения з нагоди (чого) — по случаю (чего) з наказу — по приказу, по распоряжению з необхідності — по необходимости з приводу (чого), з якого приводу — по поводу (чего), по какому поводу з примусу — по принуждению и) (при обознач. отрасли науки, сферы деятельности и т.п.) по іспит з математики — экзамен [испытание] по математике незадоволення (із чого) — недовольство (чем) який він із себе? — каков он собой? сміятися, глумитися, знущатися и т.п. (з кого, з чого) — смеяться, издеваться и т.п. (над кем, над чем) 2) (с вин. п. - при обознач. приблизительного количества, величины) с; около (перед числ. и сущ. со знач. количества, меры; при инверсии передаётся также без предл.) днів зо два, зо три — дня два-три заввишки з дерево — высотой с дерево пробув із місяць — пробыл с месяц [около месяца] 3) с твор. п. а) (при обознач. совместимости и т.п.) с; редк. о брат з [із] сестрою — брат с сестрой він людина з розумом — он человек с умом стіл із трьома ніжками — стол о трёх ножках б) (при обознач. характера действия) с; (иногда) при (чём) з вашою допомогою — с вашей помощью, при вашей помощи, при вашем содействии з метою — с целью з умовою, що... — с условием, что..., при условии, что... з часом — со временем... смотреть

З

IЗ (зе). Як назва літери вживається в с. р.: велике з; як назва звука вживається в ч. р.: твердий з.IIЗ – ІЗ – ЗІЗ, прийм. Вж. у словосп.: з вини, з вл... смотреть

З

[z]z, odз дитинства — od dzieciństwaз боку — z bokuз боку на бік — z boku na bokз гори — z góryз давнього-давна — od dawnaз діда-прадіда — z dziada-pra... смотреть

З

прийменниксприйменниксо¤ інструкція з -- инструкция по ¤ змагання з -- соревнования по ¤ знущатися з -- издеваться над ¤ дізнатися з повідомлення -- у... смотреть

З

буквенное обозначение серии пассаж. паровозов с перегревателем и простой 2-цилиндровой машиной (1-кратного расширения) типа 2-3-0 с диаметром движущих ... смотреть

З

з I девятая буква др.-русск. алфавита, называется земля́; числовое знач. = 7. Позднее з возникло частично из более древнего dz, которое обозначалось в ... смотреть

З

З, прийм.; ніколи не змінюється на с: з до́му, з по́ля, з ха́тиз, приросток, перед к, п, т, х змінюється на с: сказа́ти, спита́ти, сте́рти, схопи́ти; у... смотреть

З

буква земля, зе; согласная, в азбучном порядке девятая, в церковной ей предыдет s, зело, в произношении одна и та же; она употреблялась только в начале... смотреть

З

Iдевятая буква др.-русск. алфавита, называется земля; числовое знач. = 7. Позднее з возникло частично из более древнего dz, которое обозначалось в ряде ст.-слав. памятников кириллического письма через ѕ (зело) – восьмая буква с числовым знач. = 6; см. Срезн. I, 891.IIв качестве приставки вм. из (см.) является результатом польск. влияния; ср. позволить, дозволить в отличие от исконно русск. изволить; см. Преобр. I, 267.... смотреть

З

З, буква земля, зе, согласная, в руской азбуке осьмая; в церковной ей предыдет , зело, в произношении одна и та же; она употреблялась только в начале немногих слов и в счете: под титлою означает 6, шесть, а со знаком шесть тысяч; означает 7, семь; семь тысяч и пр. см. А. В сокращении, 3 означ. запад, у моряков W. Зн. знак, значит; зр. зри, смотри; зв. звательный падеж. <br><br><br>... смотреть

З

З Авторы по алфавиту - З Задорнов Михаил * Зейме Иоганн (Seume) (Источник: «Афоризмы со всего мира. Энциклопедия мудрости.» www.foxdesign.ru)Синонимы: ... смотреть

З

З.Буква русской и славянской азбуки; славянское название — земля; числовое значение — 7 (з̃), со знаком ҂ — 7000 (҂з̃).

З

I сокр. от западovest, O II сокр. от зимнийinvernale III сокр. от зыбьmareggio, moto ondoso

З

( &LT; кириллич. З "земля" &LT; др.-греч. Ζ дзета)9-я буква русского алфавита.Синонимы: буква

З

1. әліп (орыс алфавитінде *а* әріпінің ескі аты);2. азы мн. перен. әліп (негіз, бір нәрсенің басынан бастау, бастапқы мәлімет); начинать с зов әліппеден бастау;ни за не знать әліпті таяқ деп білмеу;- ни за түк түйсіксіз... смотреть